| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Каталог статей
МОДУЛЬНО РОЗВИВАЛЬНІ СИСТЕМИ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ
МОДУЛЬНО РОЗВИВАЛЬНІ СИСТЕМИ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ
На мою думку, вивчення інформатики саме в умовах модульно-розвивальної системи є найбільш ефективним і створює оптимальні умови для інтелектуального та емоційного розвитку. Я працюю в школі, де вже понад п‘ять років практикується модульно-розвивальне навчання. Тому природно, що в базу мого досвіду закладені зерна успішної практики моїх колег-наставників та науково-теоретичні технологи Анатолія Фурмана, доктора психологічних наук, завідувача кафедри експериментальних систем освіти. Мені у пригоді стали такі видання:
1. Фурман А.В. Модульно-розвивальна система.: «Освіта». — 1996, 10 січня.
2. Фурман А.В. Проблемно-модульні навчальні програми.: «Освіта». — 1996, 10 квітня.
3. Інші праці про модульно-розвивальну систему.: «Рідна школа». — 1996, № 4, 6, 8.
Поступово впроваджуючи на уроках з основ інформатики й обчислювальної техніки модульно-розвивальну технологію, я переконалася в її перевазі над стандартною поурочною системою. Вчитель може реально обирати завдання, вправи, технології, форми і зміст навчання, що сприятимуть розвиткові активності учнів на всіх етапах навчального модуля. Терміни повторюються протягом кожного міні-модуля, що створює умови для більш глибокого їх засвоєння, а в кінцевому підсумку — забезпечує гармонійний розвиток здібностей-особистості та прогресивне психосоціальне зростання учнів.
Навчання у модульно-розвивальній системі осмислюється як цілісний (від установки до рефлексії) процес освітньої діяльності, який виникає внаслідок вольового рішення особистості утвердити себе в навколишньому світі й підтримується бажанням подолати конфлікт між недосконалістю власного інтелектуального досвіду та вимогами соціально-культурної практики. Відомо, що вольовий поштовх до будь-якого діяння виникає лише тоді, коли досягнення мети стає життєво необхідним.
Не є винятком і навчальна діяльність.
Перший етап — установчо-мотиваційний міні-модуль. Вбачаю своє завдання в організації навчальної діяльності: чітка вмотивованість, позитивна емоційна спрямованість. Настанова орієнтує учнів на місце теми в цілому курсі через розподіл навчальних занять, виділення основних понять (опорний конспект у вигляді логічної схеми), контрольних завдань, залікових питань, рекомендованої літератури. Визначення мети включає спрямованість на високі досягнення школярів у навчанні, окреслення разом з учнями особистісно-значущих для дітей завдань: що може дати вивчення теми зараз, для підсумкового заліку, іспиту, майбутнього життя. Учні орієнтуються на кінцевий результат — написання власного міні-підручника з теми, або (стосовно наданих матеріалів) звіту у вигляді проекту бази даних на вільну тему, в якому мають відображатися їхні погляди на цінність опрацьованого навчального матеріалу для збагачення досвіду.
Другий етап — змістовно-пошуковий міні-модуль. Необхідно дати завдання (приклади, факти, евристична бесіда, запитання випереджувального
характеру, формулювання проблемної ситуації), що спонукатимуть учнів до пошукової діяльності, в ході якої в них виникне зацікавлення темою, з'ясується, чого вони не знали, виконуючи завдання. Створений конфлікт мобілізує учнів до пошуку шляхів його подолання: вивчення теми. На змістовно-пошуковому етапі намагаюся створити умови для усвідомлення рівня їхніх інтелектуальних можливостей, потреб, стимулюючи вольову сферу, допомогти кожному учневі підвищити інтелектуальний рівень через створення власної моделі пошуку знань; розбудити в них відчуття радості відкриття нового на тернистому шляху( пізнання.
На третьому етані — контрольно-смисловому міні-модулі, вважаю за необхідне створити умови для корекції адекватності оволодіння навчальною інформацією, педагогічного стимулювання процесів первинного та глибинного осмислення набутих практичних умінь та навичок шляхом самооцінювання, контролю і самоконтролю.
Четвертий — адаптивно-перетворюючий етап. Переконана, що необхідно вміло організувати самостійну розумову роботу учня з матеріалом, який підлягає засвоєнню. Вважаю, що саме диференційованими завданнями долається основний бар'єр між природним потягом дітей до знань і складністю їхнього сприйняття; розкривається простір для творчої індивідуальної роботи та застосування знань і навичок у нестандартних ситуаціях.
На п'ятому етапі — системно-узагальнюючому, відводжу особливу роль педагогічно керованому формуванню цілісної системи особистісних знань, умінь та навичок як конструктивному компоненту ментального досвіду ліцеїстів на семінарах-практикумах; розкриттю інтелектуальної світоглядної діяльності (оволодіння знаннями на між-предметному рівні) у процесі діалогічного стикування.
Шостий — контрольно-рефлексивний етап — це обгрунтована оцінка здобутих знань, умінь і навичок під час вивчення теми розділу, пропонування додаткових творчих завдань, що вимагають проектування набутих знань в інші галузі, підбиття підсумків.
Мій досвід діяльності в школі невеликий — шість років. Я є учнем на педагогічній ниві, який «пропускає» через себе почуте, попрацювавши з матеріалом кількома способами, щоб, як стверджував російський психолог Л.Виготський, відчути матеріал «на кінчиках пальців» і, аналізуючи, переконуєшся, що досвід не буває помилковим.
Як бачимо, модульно-розвивальне навчання допомагає учням як у плані духовного самовизначення, так і самоінтегрування в сучасність; здійснює гармонійний розвиток 6а-гатосферних здібностей учня.
|
| Категорія: Мої статті | Додав: admin (08.11.2012)
|
| Переглядів: 944 | Коментарі: 1
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|